Узагальнено результати визначення стійкості до шкідливих організмів пшениці м'якої ярої світового генофонду за умов інфекційного та провокаційного фонів, виділено зразки з комплексною (до збудників хвороб і шкідників), індивідуальною (до одного біотичного чинника), груповою (до двох і більше) стійкістю до твердої сажки, борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та внутрішньостеблових шкідників, визначено їх селекційну цінність за стійкістю. Вперше встановлено рівень генотипового ефекту й екологічної пластичності зразків пшениці м'якої ярої за ознакою стійкості до хвороб та шкідників. Виділено цінні для практичної селекції зразки з сумою рангів 2 з високим потенціалом стійкості та стабільним її проявом за різних погодних умов. Виявлено кореляційну залежність розвитку шкідливих організмів від рівня гідротермічного коефіцієнту. Визначено донорські властивості джерел стійкості пшениці м'якої ярої до збудників твердої сажки і борошнистої роси у F{\dn\fs8 2} гібридних популяціях. Сформовано та зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України базову, навчальну та дві ознакові колекції, які поповнили генофонд пшениці ярої. Сформовано два каталоги, що містять опис 172-х джерел стійкості цінних ознак пшениці ярої. Створено 10 ліній та три сорти пшениці м'якої ярої (Подарунок, Веселка, Улюблена), в яких поєднано стійкість до збудників твердої сажки, септоріозу з високою урожайністю та якістю продукції.